Підписатися на RSS

Історія школи

Село Тернове – старе село з дуже цікавою історією. Не менш цікава й історія школи.

Ще з часів революції село називалось Станкувата і відповідну назву мав і навчальний заклад. За царизму воно називалось Воробйово, по прізвищу поміщика Воробйова, який одержав землі навколо села вкупі з селянами. А прийшов пан на цю землю приблизно з 1790 року. А за старими цвинтарями, які вже давно не діють і на яких давно вже знесені старовинні кам’яні, висотою до 2 – х метрів , хрести ( про них тільки згадка старожилів( у їх пам’яті із розповідей батьків) дослідники роблять висновок, що село було зимником для запорожців багатьох поколінь - бо саме в ті часи були тільки такі кам’яні хрести.

Про давню історію розповідають і кургани. За версіями, вірогідність його історії починається ще з хотинської епопеї Сагайдачного 1621 року. Якщо провести пряму лінію по карті із Запоріжжя до Хотину, лінія пройде якраз через наш Тернівський терен. А та схема – точнісінький план з нашими могилами – курганами (їх 3), як і показано на карті , саме так стверджують історики, це і є вірогідність походження села з тих часів.

А за часів поміщика Воробйова його садиба швидко збагачувалась, нащадкам діставались землі та нерухомість. Один із перших Воробйових, будучи похилого віку, мав крадькувату покоївку, красуню Шинкевичку. Коли старий багатий поміщик помер, то його нащадкам від неї залишилось все. Багатство великої родини множилось , дітей було багато і всі вони та сільські діти ходили до Воробйовської школи, а потім синки багатія виїзджали на навчання до великих міст, а в селі господарював син Павло Шинкевич. Він мав паровий млин, тримав табуни чистокровних коней, добротний великий сад, мав цегельний завод.

І зараз ще на території, де була стара школа, (саме на місці будинку пана, який відібрали пізніше і зробили там школу), знаходять цеглини з ініціалами пана «П» і «Ш».

З 1929 року на території села працювали дві школи: 7 – річна та початкова. У приміщенні колгоспної комори навчались учні початкових класів. Цю школу називали «глубинка». Учнів було не так багато як у 7 - и річній, але все ж навчались у дві зміни. Директором школи був вчитель математики Меделян Яків Петрович. Вчителями працювали Яценко Марфа Григорівна та Шевченко Катерина Трохимівна.

Після закінчення початкової школи діти продовжували навчання у семирічній школі , яка знаходилась на території колгоспу імені Ворошилова ( колгоспів на території було 3). Цю школу відвідували й учні інших сіл: Мала Вільшанка, Новостанкувата. Навчання проводилось у дві зміни. У кожному класі налічувалося по 32 – 35 учнів, класи мали паралелі. Прізвище директора цієї школи було Лаппа Іван Дем’янович – 1918 року народження, вихованець дитячого будинку, учитель математики, офіцер Червоної армії. Відомо,що загинув (пропав безвісти) в 1942 році. Учителями працювали Півень Тетяна Павлівна , Ружанський Павло Федорович, Лисенко Андрій Трохимович, Безух Микола Митрофанович – учитель російської мови та літератури, 1920 року народження, уродженець Луганщини, капітан, командир артилерійського дивізіону. Загинув в березні 1945 року в Прибалтиці; Зієрова Ганна Амбросіївна 1913 року народження, уродженка села Добрянка Вільшанського району, старша піонервожата, діяла в підпіллі в роки війни. Загинула в кінці 1943 року в гестапівських застінках м. Первомайська Миколаївської області; Калініченко Дмитро Іванович - уродженець міста Одеси, учитель історії і географії. Учасник громадянської війни, в роки Великої Вітчизняної війни воював в партизанських загонах Криму де й загинув в бою 1943 року; Яхнов Лев Натанович - уродженець міста Одеси, учитель російської мови та літератури, учасник громадянської війни. Загинув в Одеських застінках гестапо в 1942 році.

В цій школі навчався славетний учень – Терлецький Олександр Степанович – начальник прикордонної застави в Криму під назвою «Форос» з 1939 року. Це славний герой країни. Народився Олександр у 1911 році в с. Станкувата (нині с. Тернове). В школі був старанним , дисциплінованим , активним учнем. Закінчивши сім класів, він одразу пішов працювати в колгосп «Червоний лан». За наполегливість у роботі, хороші організаторські здібності товариші незабаром прийняли його в комсомол, а згодом обрали своїм ватажком.

У 1930 році Олександру односельці доручають відповідальну посаду секретаря сільської ради, де він працював до призову в ряди Червоної армії.
Після призову його направили в м. Харків у кавалерійський полк. Як кращі і дисципліновані солдати, Олександр і його товариш Микола Семашков невдовзі стають курсантами Київського прикордонного училища. Після закінчення навчання Олександра у званні лейтенанта призначили на посаду начальника прикордонної застави в Криму.

1941 рік . Гітлерівці намагались восени прорватись до м. Севастополя з південного сходу, там, де пролягає Ялтинське шоссе. На перешкоді їм став тунель. Його обороняли на чолі з лейтенантом Терлецьким двадцять прикордонників. Вони зірвали тунель з гітлерівцями. Тут він був поранений.

Надалі організував і очолив Балаклавський партизанський загін. Мужньо відстоював кожен клаптик Кримської землі зі своїм загоном. Але від зради місцевого жителя Терлецький в руках фашистів. Скеля… Встановили шибеницю. Знущались, скидали на мотузці у прірву і знов витягували. Останні слова Олександра: «Хай живе Севастополь!».

Про свого славетного учня ми завжди пам’ятаємо і вшановуємо його вічну пам’ять. В 2013 році на школі була встановлена пам’ятна дошка О.С. Терлецькому. Застава в Криму названа його іменем.

У 1944 році при відступі німецьких військ школу в селі було зруйновано.

У 1945 році після закінчення війни, у будинку сільської ради відкрилася 4 – річна початкова школа. Директор школи був Андрій Кирилович Куліков. ЇЇ відвідували діти села Новостанкувата. Вчителями в ній працювали: Віра Ополонівна Куценко, Любов Йосипівна Гаєвська, Єфросинія Іванівна Панченко.

В 1968 році, за архівними даними, в експлуатацію ввелася Тернівська школа. По 1978 рік на території села Новостанкувата Тернівської сільської ради працювала неповна середня школа. В 1977 році в селі Тернове побудували двоповерхове приміщення навчального закладу і учні перейшли до Тернового. 1978 року відбулося відкриття Тернівської восьмирічної школи. В ній навчались діти сіл Тернове та Новостанкувата.

З 1987 року завучем школи, а з 1 травня 1988 року директором школи працювала Кульчицька Ольга Іванівна.

З 1990 року школа стала називатися неповною середньою. Учні навчались тут з 1 – го по 9 – й клас.

В 1993році навчальний заклад став називатись «загальноосвітня школа І – ІІ ступенів».

Кількість школярів збільшувалась. До школи стали ходити учні сусідніх сіл Вільшанського району.

В 2000 році навчальний заклад змінив статус на загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів. Учні стали здобувати повну загальну середню освіту.

В 2002 році з 1 вересня школа за рішенням дванадцятої сесії шостого скликання районної ради від 17 серпня 2012 року № 182 «Про реорганізацію навчальних закладів району» була реорганізована з Тернівської школи І – ІІІ ступенів у Тернівський навчально – виховний комплекс «загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад».

По 2015 рік школа працює в даному статусі. Крім учнів 1 – 11 класів маємо вихованців дошкільного навчального закладу.

Кiлькiсть переглядiв: 454

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.